Осьовий зазор підшипника

 

Так званий підшипниккліренс стосується величини руху, колипідшипникне встановлений у валу або корпусі підшипника, фіксуючи одну сторону внутрішнього або зовнішнього кільця, а потім змушуючи незакріплену сторону рухатися радіально або осьово. Залежно від напрямку руху його можна розділити на радіальний зазор та осьовий зазор.

Розмір зазору (так званого робочого зазору) під час експлуатації впливає на довговічність підшипника, підвищення температури, шум, вібрацію та інші властивості підшипника.

Під час вимірювання зазору підшипника використовується так званий зазор підшипника, який вимірює величину руху, коли підшипник не встановлений на валу або в корпусі підшипника, закріплюючи одну сторону внутрішнього або зовнішнього кільця, а потім змушуючи незакріплену сторону рухатися радіально або осьово. За напрямком руху його можна розділити на радіальний зазор та осьовий зазор.

Розмір зазору (так званого робочого зазору) під час експлуатації впливає на довговічність підшипника, підвищення температури, шум, вібрацію та інші властивості підшипника.

Під час вимірювання кліренсупідшипник, для отримання стабільного вимірюваного значення до підшипника зазвичай прикладається задане вимірювальне навантаження.

В результаті виміряне значення більше за справжній зазор (відомий як теоретичний зазор), тобто величина пружної деформації, зумовлена ​​виміряним навантаженням, збільшується.

Однак у випадку роликових підшипників ця пружна деформація незначна через її невелику величину.

Внутрішній зазор підшипника перед встановленням зазвичай виражається теоретичним зазором.

Вибір кліренсу

Зазор після віднімання від теоретичного зазору величини розширення або стиснення кільця внаслідок натягу, коли підшипник встановлено на валу або в корпусі, називається «монтажним зазором».

 

Зазор після додавання або віднімання розмірної різниці, зумовленої різницею температур всередині підшипника, називається «ефективним зазором».

Підшипник встановлюється з зазором, коли на нього діє певне механічне навантаження, тобто ефективний зазор додається до пружної деформації, спричиненої навантаженням на підшипник, тому його називають "робочим зазором".　

 

Коли робочий зазор трохи негативний, довговічність підшипника є найдовшою, але зі збільшенням негативного зазору довговічність значно зменшується. Тому, вибираючи зазор підшипника, зазвичай рекомендується робити робочий зазор нульовим або трохи додатним.

Крім того, коли необхідно покращити жорсткість підшипника або зменшити шум, робочий зазор повинен бути ще більш негативним, а коли підвищення температури підшипника значне, робочий зазор повинен бути ще більш додатним тощо, і необхідно проводити спеціальний аналіз відповідно до умов використання.

 

Поняття зазору в підшипниках кочення

1. Примітивне очищення

Зазор у вільному стані перед монтажем підшипника. Початковий зазор визначається технологією та складанням на заводі-виробнику.

 

2. Встановлення кліренсу

Його також називають сполучним зазором, який являє собою зазор, коли підшипник, вал та посадкове місце підшипника встановлені, але ще не працювали. Через натяг при монтажі внутрішнє кільце збільшується, зовнішнє кільце зменшується або і те, й інше, монтажний зазор менший за початковий зазор.

 

3. Дозвіл на виконання робіт

Коли підшипник знаходиться в робочому стані, підвищення температури внутрішнього кільця є найбільшим, а теплове розширення найбільше, тому зазор підшипника зменшується; водночас, через навантаження, в місці контакту між тілом кочення та доріжкою кочення виникає пружна деформація, що збільшує зазор підшипника. Чи буде робочий зазор підшипника більшим чи меншим за монтажний зазор, залежить від сумарного впливу цих двох факторів.